5 клас                       Урок №______                   Дата_______________

Тема: Пам’ятник як витвір мистецтва для увічнення пам’яті про подію або особу.

Мета: ознайоми ти учнів з новими термінами та поняттями; розвивати в учнів логічне мислення; виховувати повагу до культурних пам’яток України.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Оргмомент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Скласти «асоціативний кущ» до терміну пам’ятки історії

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація.

ІУ. Вивчення нового матеріалу

    Пам’ятник – це  архітектурна або скульптурна споруда в пам’ять чи на честь кого-, чого-небудь ( пам’ятник Б. Хмельницькому).

Які ви знаєте пам’ятники в нашій місцевості?

Для того, щоб скласти опис пам’ятника, нам потрібен будівельний матеріал. Давайте звернемося  до словника архітектурних термінів (   граніт, мармур, гіпс, пісок)

  СКУЛЬПТУРА — вид образотворчого мистецтва, твори якого мають рельєфну або об’ємну форму і виконуються способом виливання, різьблення, ліплення тощо з твердих чи пластичних матеріалів (каменю, металу, дерева, глини).

      ПАМ’ЯТНИК( МОНУМЕНТ) — архітектурна або скульптурна споруда в пам’ять чи на честь кого -, чого-небудь.

      МЕМОРІАЛ — архітектурна споруда для увічнення.

      СТАТУЯ – скульптурне зображення людини на весь зріст.

     РЕЛЬЄФ – скульптурний витвір на площині з випуклим або заглибленим зображенням.

      ПОСТАМЕНТ – підставка пам’ятника, статуї, колони.

      П’ЄДЕСТАЛ – підвищення, на якому встановлюється статуя, скульптура.

Робота з фото пам’ятника Марку Кропивницькому

Пам’ятник драматургу і актору М. Л. Кропивницькому споруджено в 1968році. Скульптор – Е. Кунцевич. Він розташований біля будинку театру ім. Кропивницького, який також є пам’ятником архітектури і має державне значення.  Пам’ятник М. Л. Кропивницькому являє собою гранітну вертикальну стелу, нижня частина якої відполірована, а у верхній, - необробленій, в техніці високого рельєфу виконаний портрет Кропивницького. На фасадній стороні напис: «Марко Лукич Кропивницький. 1840 – 1910 роки».

У. Узагальнення знань

1. Що таке пам’ятник?

2. З якою метою будують пам’ятники?

3. Як ви вважаєте, чи є пам’ятники витвором мистецтва?

УІ. Підсумки уроку

УІІ. Домашнє завдання

5 клас                   Урок №______               Дата_______________

Тема: Пам’ятки історії як джерело історико-культурної інформації

Мета: ознайомити учнів з поняттям «пам’ятка історії», з’ясувати, що відноситься до пам’яток історії; розвивати вміння аналізувати отриману інформацію; виховувати повагу до історико - культурної спадщини України.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. Оргмомент

ІІ. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

ІІІ . Актуалізація знань

Як ви вважаєте, будівлі, споруди,  пам’ятники можуть бути джерелом інформації для істориків?

ІУ. Вивчення нового матеріалу

Па́м'ятка істо́рії — один із різновидів пам'яток культури, визначні місця, пов'язані з важливими історичними подіями, з життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом народів:

-         будинки, споруди, їх комплекси (ансамблі),

-         окремі поховання та некрополі, місця масових поховань померлих та померлих (загиблих) військовослужбовців (у тому числі іноземців), які загинули у війнах, внаслідок депортації та політичних репресій на території України,

-         місця бойових дій, місця загибелі бойових кораблів, морських та річкових суден, у тому числі із залишками бойової техніки, озброєння, амуніції тощо. Як і інші типи пам'яток, пам'ятка містобудування може отримати статус національного або місцевого значення.

  Україна - держава з багатовіковою історією та культурою. У кожному регіоні є свої визначні пам'ятки - перлини української землі. Це справжній скарб, наша гордість і надбання. До наших днів збереглися середньовічні фортеці, палаци та садиби, стародавні монастирі та храми (у деяких з них і понині проводяться служби), багато інших унікальних архітектурних витворів мистецтва, що навіки прославили своїх майстрів. З усіх куточків земної кулі приїжджають сюди туристи, щоб побачити наші безцінні скарби. Державний реєстр нерухомих пам'яток України нараховує близько 56 тис. об'єктів історичної спадщини.

Вправа «Коло ідей»: учні повинні назвати приклади пам’яток історії.

Перегляд презентації «Пам’ятки України»

У. Узагальнення знань

1.     Що таке пам’ятка історії?

2.     Чи охороняються вони державою? Чому?

УІ. Підсумки уроку

УІІ. Домашнє завдання

Контрольна робота з теми: ДЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ ІСТОРІЯ (5 клас)

5 клас                Урок №_____                  Дата_____________

Контрольна робота  з теми: ДЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ ІСТОРІЯ

Мета: узагальнити знання учнів, які вони отримали в ході вивчення теми «ДЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ ІСТОРІЯ»

Хід уроку

І. Організація.

ІІ. Мотивація. Оголошення теми і мети уроку.

Знайомство учнів із порядком проведення тематичного контролю

ІІІ. Основна частина уроку

1.     Охарактеризуйте  поняття:

1)    «карта»

2)    «назва карти»

3)    «Легенда карти»

2.     Оберіть, які державні утворення існували на території України впродовж історії:

А) Османська держава

Б) Галицько-Волинська держава

В) Козацька республіка 

Г) Карпатська держава

Д) Київська держава (Русь-Україна)

3.     Перерахуйте країни – сусіди України.

4.     В чому відмінність між історичною картою та географічною картою?

5.     Назвіть, які історико-географічні регіони України вам відомі. Дайте характеристику назв двох з них.

ІУ. Підсумки уроку

У. Домашнє завдання.

Скласти синкан «карта»

Терени творення нової України (Конспект уроку у 5 класі)

5 клас                   Урок №_____                     Дата_________________

Тема: Терени творення нової України

Мета: навчити учнів черпати необхідну інформацію під час роботи з настінною картою, сформувати поняття «історико-географічні регіони України»; розвивати вміння працювати з контурною картою; виховувати любов до України.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання

1)    Перевірка роботи у контурних картах.

2)    Перевірка синкану до слова «Карта»

3)    Робота біля настінної карти

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація.

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся більше про Україну як одну із країн на карті світу, суверенну державу, про країни-сусіди нашої країни.

ІУ. Вивчення нового матеріалу

План.

1.     Держава Україна та її сусіди.

2.      Історико - географічні регіони України та їх особливості.

— Погляньте, діти, на карту України.

Ось зазначені межі української землі, де з давніх-давен жив і зараз живе наш український народ. Величезні простори займає наша земля. Якби ми задумали пройти пішки із заходу на схід, то для цього знадобилося б близько 100 днів, бо простір цей протягнувся на 1300 км зі сходу на захід, а з півночі на південь — на 900 км.

Нині площа України становить 603,7 тис. км2. Розмірами території вона поступається лише Росії та Казахстану, а в Західній Європі (показати на карті) перевищує площу країн — Франції, Іспанії. Межує з Польщею, Угорщиною, Румунією, Словаччиною, Молдовою, Білоруссю, Росією.

Загальна довжина кордонів — близько 6400 км (тобто більше 1/6 від довжини кола земної кулі по екватору), у тому числі із країнами далекого зарубіжжя — 1250 км. 1050 км кордонів України припадає на моря.

На заході Україна межує з Польщею, Румунією, Угорщиною,  Словаччиною. На південному заході — з Молдовою, а на півночі — з Білоруссю. На південному та північному сході — з Росією.

Робота з інтерактивною картою.

Історико-географічні області та етнографічні райони

Історико-географічні області. У процесі тривалого і складного історичного розвитку за окремими частинами території України закріпилися певні назви: Галичина, Волинь, Буковина, Поділля, Слобожанщина, Західна Україна, Таврія, Бессарабія, Покуття, Запоріжжя, Гетьманщина та ін.

Робота з контурною картою

У. Узагальнення та систематизація знань

Вправа «Історичний ланцюжок» (кожен учень по черзі називає сусідів України, історико-географічні області, регіони)

УІ. Підсумки уроку.

УІІ. Домашнє завдання

Підготувати повідомлення про лемків, бойків, гуцулів.

Велика Британія. (за оновленою програмою 9 кл.)

9 клас                     УРОК №_____            Дата_________________

Тема: Велика Британія. (за оновленою програмою)

Мета: пояснювати причини втрати Англією промислового лідерства; висвітлювати основні напрямки соціально-економічного і політичного розвитку Великої Британії в останній третині ХіХ ст.; аналізувати внутрішню та зовнішню політику Великої Британії в  останній третині ХІХ ст.; показувати на карті колоніальні володіння Великої Британії.

Обладнання: підручник П.Полянський Всесвітня історія 9 клас ; настінна карта.

Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь .

Хід уроку

І.  Організаційний момент

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Скласти сенкан «Індустріальна революція»

Дати визначення понять: індустріальна революція, тред-юніони, суфражизм.

Перерахуйте основні винаходи та до яких змін у суспільстві вони привели.

ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності учнів

IІІ. Вивчення нового матеріалу   

План

1.     Парламентські реформи.

2.     Чартистський рух.

3.     Англія – «майстерня світу»

4.     Зовнішня і колоніальна торгівля.

1). Розповідь учителя за алгоритмом:

- Політичний устрій

- виборча система

- Партії

- Парламентські реформи 1832, 1867 р.

2) Самостійне опрацювання пункту 2 (с.51-53) Робота з поняттями «чартизм», «хартія»

3)  Робота з пунктом 3 (с.53-54) за методом «Шість речень»

Створення індивідуальних учнівських нотаток з прочитаного — «Шість речень».

4)

Виклад питання за алгоритмом

Розширення колоніальної імперії — контрольний пакет Суецького каналу (1875) — королева Вікторія  — «імператриця Індії» (1876)  — захоплення Бірми, Нігерії, Сомалі, Кенії, Танганьїки, Уганди та частини Південної Африки — англо-бурська війна (1899–1902) — отримання Трансваалем та Помаранчевою республікою прав домініонів — участь у розподілі сфер впливу в Китаї, Ірані, Сіамі, Туреччині.

Робота з історичною картою, заповнення контурної карти

ІV.  Закріплення знань учнів.

Індивідуальні завдання «Десять запитань з теми»

Постановка запитань до матеріалу уроку.

V. Домашнє завдання

1.  Опрацювати текст параграфа, вивчити нові історичні поняття та дати.

2. Скласти тести до параграфу.

Україна на картах (мапах) упродовж історії.

5 клас                 Урок №____                 Дата_____________

Тема: Україна на картах (мапах) упродовж історії.

Мета: розрізняти умовні позначки на історичній карті;орієнтуватися у змінах території України в різні історичні періоди; знаходити на карті територію України, її столицю, місто, область, де вони народились чи живуть;виховувати любов до України.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування нових навичок.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Метод асоціацій

Назвіть будь-які асоціації до слова «карта».

Діти називають асоціації, а вчитель записує їх на дошці.

Бесіда

Як на вашу думку, навіщо нам в житті карта? За яких обставин ми звертаємось до карти?

 Які види історичних карт ви знаєте?

 Знайти кордони держав.

 Що означає колір на історичній карті?

Як позначають міста, столиці, річки, рух військ?

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

План

1.     Територіальні межі (кордони) Київської держави,

2.     Територія за часів Королівства Руського (Галицько-Волинської держави).

3.     Кордони Козацької республіки / Війська Запорозького / Гетьманщини та їх зміни.

Учитель, використовуючи настінні карти «Київська держава», «Галицько-Волинська держава», «Гетьманщина» , пояснює як змінювалися кордони України у відповідні історичні часи.

На наступному етапі уроку учні працюють з контурною картою.

Учитель. Певною мірою долучитися до створення історичних карт вам допоможе робота з контурною картою, яку ви заповнюєте самостійно. Для отримання кращого результату варто дотримувати декількох нескладних правил.

Пам'ятка «Як працювати з контурною картою»

1. Заповнюйте контурну карту після вивчення конспекту та відповідного параграфа підручника.

2. Читайте підручник вдумливо, намагайтеся запам'ятати назви історичних областей, місця битв тощо.

3. Виконуйте завдання в контурній карті послідовно.

4. Не заповнюйте контурну карту механічно, під час нанесення відповідних позначок намагайтеся пригадати суть подій та їхні наслідки.

Під час роботи з картою ви повинні вміти:

1. Локалізувати історичну подію (наприклад, за темою «Перша світова війна» знаходити кордони держав на 1914 р., показувати театри воєнних дій, лінії фронтів, місця найвизначніших битв).

2. Супроводжувати показ словесним описом (наприклад, показати території країн Четверного союзу та Антанти та їхніх союзників, проаналізувати співвідношення сил і зробити висновок, яка з воюючих сторін мала більше шансів на перемогу).

3. Аналізувати Ті зміст (наприклад, порівняти політичні карти світу 1914 р. та 1923 р., проаналізувати зміни, які відбулися в результаті Першої світової війни, й зробити висновок, чи були розв'язані територіальні суперечності між великими державами, чи сприяв повоєнний поділ світу мирному співіснуванню).

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Робота з учнями організовується біля настінних карт

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

УІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Скласти сенкан до слова «Карта»

10 клас                Урок №_____                    Дата_______________

Практичне заняття  : Характеристика державного ладу.

Мета.:

- вдосконалити категоріально-понятійний апарат теорії державного ладу;

- проаналізувати співвідношення правової категорії «державний лад» з такими категоріями, як «державність», «конституційний лад», «суспільний лад», «політична система», «тип (вид) держави», «форма  держави»;

- визначити сутність, ознаки, систему і зміст принципів державного ладу, обґрунтувати засади концепції принципів державного ладу;

- конкретизувати функціональну характеристику державного ладу ;

- конкретизувати класифікацію функцій держави: визначити її поняття, призначення, обґрунтувати класифікаційні критерії та види функцій держави;

- сприяти вихованню правової свідомості учнів.

Хід роботи

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

1.     Охарактеризувати поняття: іноземець, громадянин, апатрид, біпатрид.

2.     Вказати способи набуття громадянства.

Розв'язати юридичні задачі:

3.     Громадянин США українського походження N, звернувся до комісії з питань громадянства при Президенті України з проханням прийняти його до громадянства України.

4.     Громадянка Великобританії вийшла заміж за громадянина України. Протягом двох років вони проживають на території України, де у них народилася дитина. Яке громадянство отримає дитина?

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація.

ІУ. Хід практичної роботи

1)На дошці зображено схему, використовуючи її, учні мають охарактеризувати державний лад України (або іншої країни, на вибір) письмово за формою правління, державно-політичним режимом,територіальним устроєм.

2)Вчитель поділяє клас на дві групи: «Монархи» і «Республіканці». Кожна група опрацьовує свою форму правління. Після цього учні креслять таблицю. Представник від кожної групи виходить і пояснює свою форму правління, інші заповнюють таблицю.

МОНАРХІЯ	РЕСПУБЛІКА

3)Робота між учнями всього класу. Вчитель зачитує опис, учні визначають форму правління

1)    «Глава держави — президент. Він обирається народом терміном на 5 років. Законодавча влада належить двопалатному парламенту, який обирається народом терміном на 4 роки. Голову уряду та міністрів призначає президент за згодою парламенту». (Мішана (президентсько-парламентська) республіка)

2)    «Глава держави — король. Законодавча влада належить парламенту, що призначає відповідальний перед ним ка- бінет міністрів — вищий орган виконавчої влади». (Парламентська монархія)

3)    «Глава держави — президент. Він обирається парламентом терміном на 6 років і має представницькі повноваження. Парламент обирається народом терміном на 5 років. Коаліція партій у парламенті формує більшість, яка формує уряд, що відповідає перед парламентом». (Парламентська республіка)

4)    «Монарху належить уся повнота влади, він править самостійно. Представницькі органи відсутні. Монарх є главою церкви, священною особою і обирається її ієрархами довічно». (Теократична монархія).

У. Узагальнення.

УІ. Підсумки уроку

УІІ. Домашнє завдання. Повторити терміни і поняття