Виховний захід
«Світлій пам'яті земляка
Віктора Івановича Чміленка»
Мета:
виховувати у дітей шанобливе ставлення до героїчного історичного минулого
України, усвідомлення духовної єдності населення всіх регіонів України,
виховання людяності, гідності, справедливості, толерантності; формування в
учнів активної життєвої позиції, громадянського самовизначення, прагнення до
самореалізації в Україні, розвивати почуття гордості за Україну, її історію та
видатних людей.
На шляху до незалежності український народ завжди
приносив у жертву своїх найкращих синів і дочок. У цьому довгому списку стали і
герої Небесної Сотні. Саме вони зуміли рішуче стати до боротьби із злом,
заплативши за перемогу надвисоку ціну – власне життя.То чи може бути забутою
кров героїв, пролита на вулицях Києва? Чи можемо ми, живі, забути невинно
убієнних? Можлива лише одна відповідь – Ні!
Наші люди дуже
терплячі,
Стільки часу терпіли неволю.
Сколихнули свавілля звірячі.
Ми повстали за кращу долю!
В боротьбі весь народ об'єднався,
Всі ми стали - одна родина.
Хто загинув - той не здавався,
Ними горда вся Україна!
Вони мали світлі надії,
І боролись з вогнем у серцях.
Вбиті діти! Зруйновані мрії!
Кров на владі й продажних бійцях.
Нездоланне братерське єднання!
Не згасити в серцях життя,
Втілим ми всі свої сподівання,
Бо назад вже нема вороття.
Ми відродимо нашу країну,
І героїв прославим не раз.
За Свободу!За Батьківщину!
Настав волі і правди час!
Сьогодні ми зібралися тут, щоб в скорботі схилити низько голови перед
пам’яттю людей різного віку, яких було вбито у мирний час ХХІ століття.
Перегляд відео «Євромайдан»
Серед загиблих на майдані був наш земляк з Кіровоградщини Чміленко Віктор
Іванович.
Чміленко Віктор проживав у селі Борисівка Бобринецького району
Кіровоградської області. Він був фермером і характеризувався як порядна людина:
багато і чесно працював, відстоював справедливість. Ще він був людиною з
активною життєвою позицією: приймав участь у різних мирних акціях проти
порушення прав і свобод людей. У 2012 році разом із дружиною брав участь у
голодуванні під районною прокуратурою, протестуючи проти корупції влади. Був
учасником маніфесту проти прийняття закону про купівлю – продаж
сільськогосподарської землі. Свою громадську позицію Віктор Іванович пояснював
так: «Я господар на своїй землі, я влада у моїй державі. Бо я частинка
українського народу, бо тут лягли в землю діди мої. Ті хто зміг. Бо одного (хоч
і віддав колгоспу свою землю) за доносом заарештували ніби то за висловлювання
проти колективізації. А потому за рішенням трійки в Миколаївській області
розстріляли. А другого діда відправили на Соловки, звідки він так і не
повернувся. Тому моя це земля і не буду жити по іншому, ніж живу зараз.»
Він був активним учасником Кіровоградського Автомайдану та Євромайдану. Під
Кіровоградською обласною державною адміністрацією на нього було вчинено напад:
один з найманців-”тітушок” ударив чоловіка молотком по голові, однак, не
зважаючи на це, боротьби Віктор не припинив. Загинув на вул. Інститутській 20
лютого 2014 року від кулі снайпера при спробі допомогти побратиму.
Залишив дружину та троє дітей – сина Віктора та доньок Ірину і Катерину.
Чміленку Віктору було 52 роки…
До вашої уваги пропоную переглянути відео про просту людину, яка жила серед
нас, ходила вулицями Кіровограду, Бобринця та інших населених пунктів нашої
малої Батьківщини та боролася на майдані за свої та наші права.
Відео «Памяті Віктора
Чміленка»
«Наш Герой», — так тепер переважно говорять кіровоградці і жителі області
про Віктора Чміленка — бобринецького фермера, який 20 лютого загинув від кулі
снайпера на Майдані. Чміль (так його називали друзі) приїхав туди одним із
перших, ще в грудні, коли відбувся розгін мирної студентської демонстрації, і
збирався покинути Майдан останнім. Батько трьох дітей, Віктор Чміленко ніколи
не був байдужим до того, що діється в країні: разом із другом Олексієм
Цокаловим вони відстоювали права фермерів у себе в районі, протестуючи проти
приватизації землі, «воювали» з податківцями, блокували ВВ-шників у Василькові,
брали активну участь у кіровоградських Авто— та Євромайданах, тримали оборону
Майдану… Шансів вижити у фермера не було: снайперська куля потрапила у сонну
артерію. За словами Олексія Цокалова, Віктор ненадовго відійшов від машини на
Майдані, минуло трохи часу і його телефон перестав відповідати. Люди, які
знайшли мобілку поряд з убитим, зателефонували синові… Кіровоградщина
зустрічала Героя десятитисячним мітингом, труну з його тілом пронесли на руках
від пам'ятника Ангелу Охоронцю до центральної площі, де відбулася панахида, яку
провели єпископ Марк та інші священнослужителі УПЦ Київського патріархату та
Греко-Католицької церкви. Поховали Віктора Івановича Чміленка 23 лютого в його
рідному селі Борисівка, що у Бобринецькому районі.
Відео «100 хвилин памяті»
За громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних
засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському
народу, виявлені під час Революції гідності, Указом Президента України №
890/2014 від 21 листопада 2014 року Віктору Чміленку було присвоєно звання
Герой України з удостоєнням ордена “Золота Зірка” (посмертно).
5 липня 2015 року патріарх УПЦ КП Філарет нагородив Героя почесною медаллю
“За жертовність і любов до України” (посмертно).
Я закликаю вас сьогодні згадати усіх Героїв, які поклали свої голови за наше
майбутнє. Хай пам'ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та
волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У
жалобі схилимо голови. Вони згасли як зорі.
Гімн Небесної
сотні «Пливе кача»
Моя Україна встала з
колін,
Вона подолає всі стіни.
І стане країною серед країн,
Відродиться під час руїни.
Всі разом - ми сила,єдина сім"я!
Всі разом - майбутнє держави!
Зберемо насіння з святого зерна,
Розв'яжем важливі всі справи.
Давай допоможемо відсіч всім дать,
Щоб не позирали лукаві.
Нам кожному в світі треба сказать -
Живем ми у вільній державі!
Якщо пам'ятатиме кожен із нас,
Шевченка слова невмирущі,
Настане нової країни час!
Прозріють усі невидющі...
Пісня «Україна – це ти»