Практичне заняття. Укласти і представити історичний портрет одного з монархів XVІ–XVІІІ ст. (Єлизавета І) - 8 клас

8 клас                 Урок №____                   Дата_____________

Практичне заняття. Укласти і представити історичний портрет одного з монархів XVІ–XVІІІ ст. (Єлизавета І)

Мета: навчити учнів узагальнювати отримані знання, робити висновки; розвивати вміння складати історичний портрет особистості; виховувати повагу та зацікавленість до історичного минулого інших країн.

Хід уроку

І. Оргмомент.

ІІ. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація.

ІІІ. Актуалізація знань

1.     Хто створив в Англії англіканську церкву і чому?

2.     Назвіть спадкоємців Генріха УІІІ.

ІУ. Вивчення нового матеріалу

Учні характеризують історичну постать – англійську королеву Єлизавету І Велику.

Перегляд відео «Єлизавета І Велика»

Практичне завдання: учні, користуючись пам’яткою «Складання історичного портрету» , складають історичний портрет Єлизавети І.

У. Узагальнення знань

 Представлення результатів письмової роботи.

УІ. Підсумки уроку.

УІІ. Домашнє завдання

Підготуватись до контрольної роботи

Практичне заняття. Влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування.

9 клас                  Урок №_____              Дата_________________

Практичне заняття. Влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування.

Мета: навчити учнів аналізувати правові ситуації; розвивати вміння оперувати отриманими знання; виховувати правову свідомість учнів.

Обладнання: підручник О.Д. Наровлянський «Основи правознавства» 9 клас

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація.

ІІІ. Актуалізація знань

1.     Робота з термінами: шлюб, сім’я, аліменти, шлюбний вік.

2.     Назвіть права і обов’язки подружжя.

3.     Навіщо необхідно реєструвати шлюб ?

ІУ. Вивчення нового матеріалу

1.     Робота з правовим ситуаціями на С. 139-140.

2.     Опрацювання витягу з Сімейного кодексу України та заповнення таблиці «Влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування.»

У. Узагальнення знань

Обговорення та аналіз таблиці.

УІ. Підсумки уроку

УІІ. Домашнє завдання

1.     Повторити параграф 17, 18.

2.     Повторити терміни.

Конспект уроку у 7 кл. Практичне заняття. Устрій станово-представницької монархії у Франції та в інших державах Західної Європи (монархіях, середньовічних республіках)

7 клас            Урок №_______               Дата_____________

Практичне заняття. Устрій станово-представницької монархії у Франції та в інших державах Західної Європи (монархіях, середньовічних республіках)

Мета: навчити учнів аналізувати, систематизувати отриману на попередніх уроках інформацію; розвивати вміння групової роботи; виховувати повагу до історії європейських народів.

Хід уроку

І. Оргмомент

ІІ. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Організовується робота в групах:

1-ша група – Устрій Франції

2-га група – Устрій Німеччини

3-тя група – Устрій Англії

Результати роботи узагальнюються в таблиці «Устрій станово-представницької монархії у Франції та в інших державах Західної Європи»

Країна	Політичний устрій
Франція	Головною зміною в державному ладі аналізованого періоду була поява нової форми держави - станово-представницької монархії.У Франції станово-представницький орган (Генеральні штати) утворився 1302 р., в період правління Філіпа IV. За своїм складом Генеральні штати представляли духовенство, дворянство і міську аристократію. Під час засідань депутати від цих станів утворювали окремі групи. Кожний стан засідав і виносив рішення окремо від інших і володів одним голосом, не­залежно від кількості депутатів, які входили до його складу. За такого порядку голосування перевага завжди була на боці представників дворянства і духовенства, якщо між ними не було розбіжностей.
Німеччина	німецька імперія, яка з кінця XV ст. іменувалася «Священною Римською імперією німецької нації», не являла собою єдиної, тим паче централізованої, держави. Формально до її складу, крім Німеччини, входили Нідерланди, дрібні італійські держави. Вища влада в імперії належала не імператорові, а князям-курфюрстам. Законодавча влада формально визнавалася за рейхстагом, який складався з «імператорських чинів» - курфюрстів, князів, представників імперських і вільних міст. У кожному князівстві сформувався власний станово-представницький орган - ландтаг(земський з'їзд), що складався з місцевого дворянства, духовенства і представників земських міст. У 1437 р. імператорська влада остаточно перейшла до рук Габсбургів. Імперія щораз більше набувала характеру слабкої федерації самостійних німецьких держав.
Англія	Період станово-представницької монархії в Англії характеризувався створенням станово-представницького органу - парламенту, зміною та вдосконаленням окремих ланок системи державного управління. У другій половині XIV ст. відбувся поділ парламенту на дві палати: верхню (палата лордів) і нижню (палата общин). Своєрідність цього поділу полягала в тому, що рицарі та міщани опинилися в одній палаті. Спершу вони могли лише затверджувати рішення, прийняті баронами і духовенством, які складали велику раду. У 1352 р. обидві половини парламенту почали засідати окремо. Загалом у період станово-представницької монархії парламент мав такі права: а) вирішувати питання про розмір зборів на користь королівської скарбниці; б) брати участь у виданні законів; в) здійснювати контроль за вищими посадовими особами; г) провадити судочинство. Право контролю за діяльністю посадових осіб дозволяло палаті общин виступати з обвинуваченням найвищих посадових осіб держави. Обвинувачуваний міг бути засудженим навіть до страти з позбавленням будь-яких спадкових прав і конфіскацією майна. Виняткове право на видання законів виникло з права парламенту подавати королю петиції. Король міг відхилити вимоги парламенту або погодитися з ними.

ІУ. Узагальнення знань

Обговорення результатів таблиці

У. Підсумки уроку

УІ. Домашнє завдання

Скласти кросворд  до теми