Практичне заняття. Укласти і представити історичний портрет одного з монархів XVІ–XVІІІ ст. (Єлизавета І) - 8 клас

8 клас                 Урок №____                   Дата_____________

Практичне заняття. Укласти і представити історичний портрет одного з монархів XVІ–XVІІІ ст. (Єлизавета І)

Мета: навчити учнів узагальнювати отримані знання, робити висновки; розвивати вміння складати історичний портрет особистості; виховувати повагу та зацікавленість до історичного минулого інших країн.

Хід уроку

І. Оргмомент.

ІІ. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація.

ІІІ. Актуалізація знань

1.     Хто створив в Англії англіканську церкву і чому?

2.     Назвіть спадкоємців Генріха УІІІ.

ІУ. Вивчення нового матеріалу

Учні характеризують історичну постать – англійську королеву Єлизавету І Велику.

Перегляд відео «Єлизавета І Велика»

Практичне завдання: учні, користуючись пам’яткою «Складання історичного портрету» , складають історичний портрет Єлизавети І.

У. Узагальнення знань

 Представлення результатів письмової роботи.

УІ. Підсумки уроку.

УІІ. Домашнє завдання

Підготуватись до контрольної роботи

Практичне заняття. Влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування.

9 клас                  Урок №_____              Дата_________________

Практичне заняття. Влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування.

Мета: навчити учнів аналізувати правові ситуації; розвивати вміння оперувати отриманими знання; виховувати правову свідомість учнів.

Обладнання: підручник О.Д. Наровлянський «Основи правознавства» 9 клас

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація.

ІІІ. Актуалізація знань

1.     Робота з термінами: шлюб, сім’я, аліменти, шлюбний вік.

2.     Назвіть права і обов’язки подружжя.

3.     Навіщо необхідно реєструвати шлюб ?

ІУ. Вивчення нового матеріалу

1.     Робота з правовим ситуаціями на С. 139-140.

2.     Опрацювання витягу з Сімейного кодексу України та заповнення таблиці «Влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування.»

У. Узагальнення знань

Обговорення та аналіз таблиці.

УІ. Підсумки уроку

УІІ. Домашнє завдання

1.     Повторити параграф 17, 18.

2.     Повторити терміни.

Конспект уроку у 7 кл. Практичне заняття. Устрій станово-представницької монархії у Франції та в інших державах Західної Європи (монархіях, середньовічних республіках)

7 клас            Урок №_______               Дата_____________

Практичне заняття. Устрій станово-представницької монархії у Франції та в інших державах Західної Європи (монархіях, середньовічних республіках)

Мета: навчити учнів аналізувати, систематизувати отриману на попередніх уроках інформацію; розвивати вміння групової роботи; виховувати повагу до історії європейських народів.

Хід уроку

І. Оргмомент

ІІ. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Організовується робота в групах:

1-ша група – Устрій Франції

2-га група – Устрій Німеччини

3-тя група – Устрій Англії

Результати роботи узагальнюються в таблиці «Устрій станово-представницької монархії у Франції та в інших державах Західної Європи»

Країна	Політичний устрій
Франція	Головною зміною в державному ладі аналізованого періоду була поява нової форми держави - станово-представницької монархії.У Франції станово-представницький орган (Генеральні штати) утворився 1302 р., в період правління Філіпа IV. За своїм складом Генеральні штати представляли духовенство, дворянство і міську аристократію. Під час засідань депутати від цих станів утворювали окремі групи. Кожний стан засідав і виносив рішення окремо від інших і володів одним голосом, не­залежно від кількості депутатів, які входили до його складу. За такого порядку голосування перевага завжди була на боці представників дворянства і духовенства, якщо між ними не було розбіжностей.
Німеччина	німецька імперія, яка з кінця XV ст. іменувалася «Священною Римською імперією німецької нації», не являла собою єдиної, тим паче централізованої, держави. Формально до її складу, крім Німеччини, входили Нідерланди, дрібні італійські держави. Вища влада в імперії належала не імператорові, а князям-курфюрстам. Законодавча влада формально визнавалася за рейхстагом, який складався з «імператорських чинів» - курфюрстів, князів, представників імперських і вільних міст. У кожному князівстві сформувався власний станово-представницький орган - ландтаг(земський з'їзд), що складався з місцевого дворянства, духовенства і представників земських міст. У 1437 р. імператорська влада остаточно перейшла до рук Габсбургів. Імперія щораз більше набувала характеру слабкої федерації самостійних німецьких держав.
Англія	Період станово-представницької монархії в Англії характеризувався створенням станово-представницького органу - парламенту, зміною та вдосконаленням окремих ланок системи державного управління. У другій половині XIV ст. відбувся поділ парламенту на дві палати: верхню (палата лордів) і нижню (палата общин). Своєрідність цього поділу полягала в тому, що рицарі та міщани опинилися в одній палаті. Спершу вони могли лише затверджувати рішення, прийняті баронами і духовенством, які складали велику раду. У 1352 р. обидві половини парламенту почали засідати окремо. Загалом у період станово-представницької монархії парламент мав такі права: а) вирішувати питання про розмір зборів на користь королівської скарбниці; б) брати участь у виданні законів; в) здійснювати контроль за вищими посадовими особами; г) провадити судочинство. Право контролю за діяльністю посадових осіб дозволяло палаті общин виступати з обвинуваченням найвищих посадових осіб держави. Обвинувачуваний міг бути засудженим навіть до страти з позбавленням будь-яких спадкових прав і конфіскацією майна. Виняткове право на видання законів виникло з права парламенту подавати королю петиції. Король міг відхилити вимоги парламенту або погодитися з ними.

ІУ. Узагальнення знань

Обговорення результатів таблиці

У. Підсумки уроку

УІ. Домашнє завдання

Скласти кросворд  до теми

5 клас                       Урок №______                   Дата_______________

Тема: Пам’ятник як витвір мистецтва для увічнення пам’яті про подію або особу.

Мета: ознайоми ти учнів з новими термінами та поняттями; розвивати в учнів логічне мислення; виховувати повагу до культурних пам’яток України.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Оргмомент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Скласти «асоціативний кущ» до терміну пам’ятки історії

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація.

ІУ. Вивчення нового матеріалу

    Пам’ятник – це  архітектурна або скульптурна споруда в пам’ять чи на честь кого-, чого-небудь ( пам’ятник Б. Хмельницькому).

Які ви знаєте пам’ятники в нашій місцевості?

Для того, щоб скласти опис пам’ятника, нам потрібен будівельний матеріал. Давайте звернемося  до словника архітектурних термінів (   граніт, мармур, гіпс, пісок)

  СКУЛЬПТУРА — вид образотворчого мистецтва, твори якого мають рельєфну або об’ємну форму і виконуються способом виливання, різьблення, ліплення тощо з твердих чи пластичних матеріалів (каменю, металу, дерева, глини).

      ПАМ’ЯТНИК( МОНУМЕНТ) — архітектурна або скульптурна споруда в пам’ять чи на честь кого -, чого-небудь.

      МЕМОРІАЛ — архітектурна споруда для увічнення.

      СТАТУЯ – скульптурне зображення людини на весь зріст.

     РЕЛЬЄФ – скульптурний витвір на площині з випуклим або заглибленим зображенням.

      ПОСТАМЕНТ – підставка пам’ятника, статуї, колони.

      П’ЄДЕСТАЛ – підвищення, на якому встановлюється статуя, скульптура.

Робота з фото пам’ятника Марку Кропивницькому

Пам’ятник драматургу і актору М. Л. Кропивницькому споруджено в 1968році. Скульптор – Е. Кунцевич. Він розташований біля будинку театру ім. Кропивницького, який також є пам’ятником архітектури і має державне значення.  Пам’ятник М. Л. Кропивницькому являє собою гранітну вертикальну стелу, нижня частина якої відполірована, а у верхній, - необробленій, в техніці високого рельєфу виконаний портрет Кропивницького. На фасадній стороні напис: «Марко Лукич Кропивницький. 1840 – 1910 роки».

У. Узагальнення знань

1. Що таке пам’ятник?

2. З якою метою будують пам’ятники?

3. Як ви вважаєте, чи є пам’ятники витвором мистецтва?

УІ. Підсумки уроку

УІІ. Домашнє завдання

5 клас                   Урок №______               Дата_______________

Тема: Пам’ятки історії як джерело історико-культурної інформації

Мета: ознайомити учнів з поняттям «пам’ятка історії», з’ясувати, що відноситься до пам’яток історії; розвивати вміння аналізувати отриману інформацію; виховувати повагу до історико - культурної спадщини України.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. Оргмомент

ІІ. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

ІІІ . Актуалізація знань

Як ви вважаєте, будівлі, споруди,  пам’ятники можуть бути джерелом інформації для істориків?

ІУ. Вивчення нового матеріалу

Па́м'ятка істо́рії — один із різновидів пам'яток культури, визначні місця, пов'язані з важливими історичними подіями, з життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом народів:

-         будинки, споруди, їх комплекси (ансамблі),

-         окремі поховання та некрополі, місця масових поховань померлих та померлих (загиблих) військовослужбовців (у тому числі іноземців), які загинули у війнах, внаслідок депортації та політичних репресій на території України,

-         місця бойових дій, місця загибелі бойових кораблів, морських та річкових суден, у тому числі із залишками бойової техніки, озброєння, амуніції тощо. Як і інші типи пам'яток, пам'ятка містобудування може отримати статус національного або місцевого значення.

  Україна - держава з багатовіковою історією та культурою. У кожному регіоні є свої визначні пам'ятки - перлини української землі. Це справжній скарб, наша гордість і надбання. До наших днів збереглися середньовічні фортеці, палаци та садиби, стародавні монастирі та храми (у деяких з них і понині проводяться служби), багато інших унікальних архітектурних витворів мистецтва, що навіки прославили своїх майстрів. З усіх куточків земної кулі приїжджають сюди туристи, щоб побачити наші безцінні скарби. Державний реєстр нерухомих пам'яток України нараховує близько 56 тис. об'єктів історичної спадщини.

Вправа «Коло ідей»: учні повинні назвати приклади пам’яток історії.

Перегляд презентації «Пам’ятки України»

У. Узагальнення знань

1.     Що таке пам’ятка історії?

2.     Чи охороняються вони державою? Чому?

УІ. Підсумки уроку

УІІ. Домашнє завдання