11 клас                 Урок №_____               Дата_______________

Практичне заняття. Чорнобильська катастрофа та її наслідки.

Мета: Навчальна: визначити причини та масштаби катастрофи,

з'ясувати методи дій уряду; наслідки Чорнобильської катастрофи для

України. Розвиваюча: сприяти розвитку в учнів критичного мислення,

життєвотворчих компетенцій, формувати вміння правильно і послідовно

висловлювати власну думку, робити підбір додаткової інформації,

закріплювати навички роботи з історичними документами, визначати

закономірності історичного процесу. Виховна: викликати почуття

патріотизму, гордості за героїзм людей, повагу і вдячність радянським

людям за мужність виявлені під час ліквідації наслідків Чорнобильської

катастрофи.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід роботи:

I. Організаційний етап.

II. Актуалізація опорних знань

І. Робота біля дошки

1. Дайте визначення понять:

Перебудова-____________________

Інфляція - __________________________

2. Встановіть відповідність:

1.     М. Горбачов                      А) 1982-1984 рр.

2.     К. Черненко                       Б)1985-1991 рр.

3.     Ю. Андропов                    В) 1984-1985 рр.

ІІ. Вправа «Асоціативний кущ» до терміну «Перебудова»

ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

Вчитель.    Отже, тема нашого уроку «Чорнобильська катастрофа та її наслідки». Ми з вами сьогодні на уроці глибше ознайомимось з однією з трагічних сторінок України, вияснимо причини і наслідки найбільшої в світі техногенної катастрофи.

Проблемне питання:

Чорнобильська катастрофа – це трагічний збіг обставин чи закономірність, породжена системою?

ІV. Вивчення нового матеріалу.

         У 60-х – 70-х роках ХХ ст. радянський уряд велику увагу приділяв розвитку атомної енергії. Не стояла осторонь цього процесу і Україна. 2 лютого 1967 р. під грифом «таємно» з’являється «Звернення Ради Міністрів УРСР до ЦК КП України про погодження проекту будівництва Центрально-Української атомної електростанції біля с. Копачі Чорнобильського району Київської області».

         До цього було обстежено 16 пунктів у Вінницькій, Житомирській та Київській областях з метою вибору найпростішого майданчика, але, зрештою вибір зупинився на мальовничому куточку українського Полісся, що лежить за 110 км від столиці України.

         Будівництво ЧАЕС у 1970 р. розпочав трест Південатоменергобуд Міненерго СРСР. Це була чергова «будова віку». Перший блок став до ладу у 1977 році, а другий, третій і четвертий – відповідно у 1978, 1981 і 1983 роках.

         З пуском і освоєнням 4-го енергоблоку ЧАЕС стала найбільшою не тільки в СРСР, але й у світі. За потужністю вона поступалася лише двом АЕС: японській «Фукусіма», де працювало 6 блоків та французькій  «Боже», що мала 5 блоків. Щоб наздогнати їх, планувалося побудувати ще два енергоблоки: п’ятий, який мав стати до ладу восени 1986 р., та шостий – у 1988 році.

         Реактори Чорнобильської АЕС за конструкцією були подібні один до одного, для уповільнення ядерної реакції в них застосовували графіт, а не воду, через що зростає небезпека виходу реактора з-під контролю в разі втрати охолоджувача. По-друге, хоч чорнобильські блоки й були оточені міцними стінами, вони містилися в будівлях, що не мали бетонних бань.

         Отож, даючи «добро» на будівництво таких електростанцій, радянське керівництво певною мірою ризикувало.

         Згодом, за кілька кілометрів од станції виникло місто. Його назвали Прип’яттю – за назвою тутешньої повноводної річки. Місто швидко розбудувалося. Відкривалися школи, дитячі садки, лікарні, магазини. Це було місто-сад. Улюбленим місцем відпочинку залишалась річка.  Ніщо не відчувало біди, все було добре. До тієї страшної ночі 26 квітня 1986 року.

Запитання до учнів.

Отже, як відбувалось будівництво ЧАЕС? Що було головним для керівництва країни: безпека народу чи можливість продемонструвати світові свої досягнення в галузі атомної енергетики?

 Чи було дотримано всіх вимог щодо засобів безпеки?

Вчитель.    26 квітня 1986 року. Чорний день в історії України, день, коли Чорнобиль став відомий усьому людству. Гірка, як полин, слава. О  1 год. 23 хв. 58 сек. раптово пролунав вибух на четвертому енергоблоці. Ті, хто тієї пори не спали, бачили, як над електростанцією спалахнуло вогняне сяйво, схоже на сніп полум’я. Та ніхто тоді гадки не мав, що сяйво те смертельно небезпечне.

Давайте подивимось хроніку подій того страшного дня Чорнобильської трагедії.

Документальний  фільм «Чорнобиль»

Вчитель. Дванадцятеро пожежників гасили вогонь на третьому блоці ручними вогнегасниками. Тим часом 6 чоловік на чолі з Телятниковим піднялися по драбині на зруйнований дах машинного залу над четвертим реактором. Через високу температуру рештки асфальтового покриття почали топитися. Чоботи грузли в бітумі, кожен крок вимагав неймовірних зусиль. Отруйні випари не давали дихати, а довкола панувала майже цілковита темрява. Вода, якою заливали полум’я, миттю перетворювалася на пекучу радіоактивну пару.

         І тут виникає питання. Чи могли ці люди у даній ситуації діяти інакше, чи знали вони у ті перші хвилини аварії, із якою небезпекою зустрілися, на який ризик ішли?  Як ви думаєте?

         Вчитель. Так, вони могли не ризикувати, могли відступити і дочекатися підкріплення. Але тоді вогонь міг би перекинутися на сусідні енергоблоки і невідомо, які б масштаби прийняла аварія, життя скількох людей опинилося б під загрозою. Право першого кроку вони вибрали як люди і громадяни. Право першого кроку стало для них правом на безсмертя. В самому пеклі аварії вони виконали свій обов’язок до останнього подиху.

- Скажіть, будь-ласка, яку небезпеку несла  Чорнобильська катастрофа людству?

Заслуховування учнівських повідомлень

Вчитель:

- Доки існувала тогочасна комуністична система, доти аварія на Чорнобильській АЕС була покрита пеленою секретності і брехні. Тільки з 1989 року почала з’являтися деяка інформація.  А як інші держави світу реагували на цю подію?

Я хочу сказати, що багато країн, а не тільки Радянський Союз, намагалися применшити рівні радіаційного забруднення від чорнобильської катастрофи на своїх територіях. Кожна країна прагнула виглядати краще на тлі інших. Наприклад, документи, які надала МАГАТЕ Польща свідчили, що більше від усіх потерпів СРСР, потім Румунія й Австрія, а сама Польща, яка мала бути на другому місці після Радянського Союзу, значилась після Норвегії, Італії та Болгарії. Тобто, практично кожна країна, крім Швеції, намагалась применшити реальну небезпеку.

- Завдяки зусиллям всіх Вселенську катастрофу вдалось відвернути. І все – таки, а хто ж винен в тому, що сталося?

Вчитель. Які заходи були прийняті ООН щодо Чорнобиля?

Координатор міжнародного співробітництва ООН з питань Чорнобиля:

-        Практично з 1990 року всі сесії ООН включали до порядку денного питання про Чорнобиль. 26 квітня оголошено  Міжнародним днем пам’яті про Чорнобиль. Активну підтримку потерпілим регіонам надала ЮНЕСКО. У 1991 році розробила Чорнобильську програму, що включила будівництво шкіл, програми досліджень, збереження культурних цінностей. У цілому програма ЮНЕСКО – Чорнобиль включала 70 проектів. Був створений Фонд Чорнобиля й організована Акція милосердя – «Мільйон для дітей Чорнобиля».

Практична частина: Відповідь на проблемне питання (у зошиті):

Чорнобильська катастрофа – це трагічний збіг обставин чи закономірність, породжена системою?

V. Закріплення нових знань.

Запитання до учнів.

1.      Як ви вважаєте, чи можна було уникнути Чорнобильської катастрофи?

2.      Чому реакція на катастрофу у світі та СРСР була різною?

3.      З якою метою радянське керівництво прагнуло приховати інформацію про саму трагедію та її справжні обсяги?

4.      Поміркуйте, чи мала вплив Чорнобильська катастрофа на долю Комуністичної партії?

5.      Як ваша думка, із закриттям ЧАЕС вичерпалися всі проблеми Чорнобиля чи ні?

УІ. Підсумки уроку

УІІ. Домашнє завдання.

Опрацювати відповідний матеріал підручника.