Велика Британія. (за оновленою програмою 9 кл.)

9 клас                     УРОК №_____            Дата_________________

Тема: Велика Британія. (за оновленою програмою)

Мета: пояснювати причини втрати Англією промислового лідерства; висвітлювати основні напрямки соціально-економічного і політичного розвитку Великої Британії в останній третині ХіХ ст.; аналізувати внутрішню та зовнішню політику Великої Британії в  останній третині ХІХ ст.; показувати на карті колоніальні володіння Великої Британії.

Обладнання: підручник П.Полянський Всесвітня історія 9 клас ; настінна карта.

Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь .

Хід уроку

І.  Організаційний момент

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Скласти сенкан «Індустріальна революція»

Дати визначення понять: індустріальна революція, тред-юніони, суфражизм.

Перерахуйте основні винаходи та до яких змін у суспільстві вони привели.

ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності учнів

IІІ. Вивчення нового матеріалу   

План

1.     Парламентські реформи.

2.     Чартистський рух.

3.     Англія – «майстерня світу»

4.     Зовнішня і колоніальна торгівля.

1). Розповідь учителя за алгоритмом:

- Політичний устрій

- виборча система

- Партії

- Парламентські реформи 1832, 1867 р.

2) Самостійне опрацювання пункту 2 (с.51-53) Робота з поняттями «чартизм», «хартія»

3)  Робота з пунктом 3 (с.53-54) за методом «Шість речень»

Створення індивідуальних учнівських нотаток з прочитаного — «Шість речень».

4)

Виклад питання за алгоритмом

Розширення колоніальної імперії — контрольний пакет Суецького каналу (1875) — королева Вікторія  — «імператриця Індії» (1876)  — захоплення Бірми, Нігерії, Сомалі, Кенії, Танганьїки, Уганди та частини Південної Африки — англо-бурська війна (1899–1902) — отримання Трансваалем та Помаранчевою республікою прав домініонів — участь у розподілі сфер впливу в Китаї, Ірані, Сіамі, Туреччині.

Робота з історичною картою, заповнення контурної карти

ІV.  Закріплення знань учнів.

Індивідуальні завдання «Десять запитань з теми»

Постановка запитань до матеріалу уроку.

V. Домашнє завдання

1.  Опрацювати текст параграфа, вивчити нові історичні поняття та дати.

2. Скласти тести до параграфу.

Україна на картах (мапах) упродовж історії.

5 клас                 Урок №____                 Дата_____________

Тема: Україна на картах (мапах) упродовж історії.

Мета: розрізняти умовні позначки на історичній карті;орієнтуватися у змінах території України в різні історичні періоди; знаходити на карті територію України, її столицю, місто, область, де вони народились чи живуть;виховувати любов до України.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування нових навичок.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Метод асоціацій

Назвіть будь-які асоціації до слова «карта».

Діти називають асоціації, а вчитель записує їх на дошці.

Бесіда

Як на вашу думку, навіщо нам в житті карта? За яких обставин ми звертаємось до карти?

 Які види історичних карт ви знаєте?

 Знайти кордони держав.

 Що означає колір на історичній карті?

Як позначають міста, столиці, річки, рух військ?

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

План

1.     Територіальні межі (кордони) Київської держави,

2.     Територія за часів Королівства Руського (Галицько-Волинської держави).

3.     Кордони Козацької республіки / Війська Запорозького / Гетьманщини та їх зміни.

Учитель, використовуючи настінні карти «Київська держава», «Галицько-Волинська держава», «Гетьманщина» , пояснює як змінювалися кордони України у відповідні історичні часи.

На наступному етапі уроку учні працюють з контурною картою.

Учитель. Певною мірою долучитися до створення історичних карт вам допоможе робота з контурною картою, яку ви заповнюєте самостійно. Для отримання кращого результату варто дотримувати декількох нескладних правил.

Пам'ятка «Як працювати з контурною картою»

1. Заповнюйте контурну карту після вивчення конспекту та відповідного параграфа підручника.

2. Читайте підручник вдумливо, намагайтеся запам'ятати назви історичних областей, місця битв тощо.

3. Виконуйте завдання в контурній карті послідовно.

4. Не заповнюйте контурну карту механічно, під час нанесення відповідних позначок намагайтеся пригадати суть подій та їхні наслідки.

Під час роботи з картою ви повинні вміти:

1. Локалізувати історичну подію (наприклад, за темою «Перша світова війна» знаходити кордони держав на 1914 р., показувати театри воєнних дій, лінії фронтів, місця найвизначніших битв).

2. Супроводжувати показ словесним описом (наприклад, показати території країн Четверного союзу та Антанти та їхніх союзників, проаналізувати співвідношення сил і зробити висновок, яка з воюючих сторін мала більше шансів на перемогу).

3. Аналізувати Ті зміст (наприклад, порівняти політичні карти світу 1914 р. та 1923 р., проаналізувати зміни, які відбулися в результаті Першої світової війни, й зробити висновок, чи були розв'язані територіальні суперечності між великими державами, чи сприяв повоєнний поділ світу мирному співіснуванню).

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Робота з учнями організовується біля настінних карт

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

УІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Скласти сенкан до слова «Карта»

10 клас                Урок №_____                    Дата_______________

Практичне заняття  : Характеристика державного ладу.

Мета.:

- вдосконалити категоріально-понятійний апарат теорії державного ладу;

- проаналізувати співвідношення правової категорії «державний лад» з такими категоріями, як «державність», «конституційний лад», «суспільний лад», «політична система», «тип (вид) держави», «форма  держави»;

- визначити сутність, ознаки, систему і зміст принципів державного ладу, обґрунтувати засади концепції принципів державного ладу;

- конкретизувати функціональну характеристику державного ладу ;

- конкретизувати класифікацію функцій держави: визначити її поняття, призначення, обґрунтувати класифікаційні критерії та види функцій держави;

- сприяти вихованню правової свідомості учнів.

Хід роботи

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

1.     Охарактеризувати поняття: іноземець, громадянин, апатрид, біпатрид.

2.     Вказати способи набуття громадянства.

Розв'язати юридичні задачі:

3.     Громадянин США українського походження N, звернувся до комісії з питань громадянства при Президенті України з проханням прийняти його до громадянства України.

4.     Громадянка Великобританії вийшла заміж за громадянина України. Протягом двох років вони проживають на території України, де у них народилася дитина. Яке громадянство отримає дитина?

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація.

ІУ. Хід практичної роботи

1)На дошці зображено схему, використовуючи її, учні мають охарактеризувати державний лад України (або іншої країни, на вибір) письмово за формою правління, державно-політичним режимом,територіальним устроєм.

2)Вчитель поділяє клас на дві групи: «Монархи» і «Республіканці». Кожна група опрацьовує свою форму правління. Після цього учні креслять таблицю. Представник від кожної групи виходить і пояснює свою форму правління, інші заповнюють таблицю.

МОНАРХІЯ	РЕСПУБЛІКА

3)Робота між учнями всього класу. Вчитель зачитує опис, учні визначають форму правління

1)    «Глава держави — президент. Він обирається народом терміном на 5 років. Законодавча влада належить двопалатному парламенту, який обирається народом терміном на 4 роки. Голову уряду та міністрів призначає президент за згодою парламенту». (Мішана (президентсько-парламентська) республіка)

2)    «Глава держави — король. Законодавча влада належить парламенту, що призначає відповідальний перед ним ка- бінет міністрів — вищий орган виконавчої влади». (Парламентська монархія)

3)    «Глава держави — президент. Він обирається парламентом терміном на 6 років і має представницькі повноваження. Парламент обирається народом терміном на 5 років. Коаліція партій у парламенті формує більшість, яка формує уряд, що відповідає перед парламентом». (Парламентська республіка)

4)    «Монарху належить уся повнота влади, він править самостійно. Представницькі органи відсутні. Монарх є главою церкви, священною особою і обирається її ієрархами довічно». (Теократична монархія).

У. Узагальнення.

УІ. Підсумки уроку

УІІ. Домашнє завдання. Повторити терміни і поняття

Контрольна робота з теми: ЄВРОПА В ЧАС ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ ТА НАПОЛЕОНІВСЬКИХ ВІЙН

Мета: оцінити рівень навчальних досягнень учнів, набутих у ході вивчення теми 1

Тип уроку: урок систематизації знань.

Хід уроку

І. Організаційний момент уроку

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

ІІІ . Основна частина уроку

1)  Яка битва отримала назву «Битва народів»?

А   битва під Аустерліцем

Б   Бородінська битва

В   битва під Лейпцигом

Г   битва під Ватерлоо

Відповідь: В.

2)  Як називається період з історії Французької революції, пов’язаний з якобінцями?

А   якобінська революція

Б   якобінська диктатура

В   якобінська реформація

Г   якобінська конгрегація

Відповідь: Б.

 3) Установіть хронологічну послідовність подій.

А   термідоріанський режим

Б   якобінська диктатура

В   повалення монархії

Г   штурм Бастилії

Д   установлення республіки

Відповідь: 1В 2Д 3Б 4А.

4) Визначте за описом, про яку битву йдеться.

Це найвидатніша морська битва початку ХІХ ст., яка відбулася 21 жовтня 1805 р. між англійським і франко-іспанським флотами біля мису на Атлантичному узбережжі Іспанії (біля міста Кадіс). Напередодні битви англійський адмірал Нельсон підняв на своєму кораблі сигнал: «Англія чекає, що кожен виконає свій обов’язок». Франко-іспанський флот, використовуючи стару лінійну тактику, був розрізаний двома колонами англійських кораблів та розсіяний. Ця битва перешкодила спробі Наполеона висадитися на Британських островах. А переможець битви, адмірал Нельсон, був смертельно поранений.

А   Трафальгарська битва

Б   Бородінська битва

В   Аустерліцька битва

Г   битва під Ватерлоо

Відповідь: А.

5) Побудуйте причинно-наслідковий шлях революції 1848 р. у Франції за планом: а) передумови, б) причини, в) привід, г) події, д) наслідки, е) значення. (3 бали)

6) Яка роль у світі відводилася Віденському конгресові? (2 бали)

7) Як Ви думаєте, чи можна говорити про Наполеона як про особистість. Чому у наш час до його особи прикута загальна увага й навіть замилування великої кількості людей? (3 бали)

Контрольна робота  з теми: ВІДЛІК ЧАСУ В ІСТОРІЇ

Початковий рівень

1. 1. Наука про минуле людства - це:

     А) історія                 Б) археологія 

     В) геральдика          Г) сфрагістика

2. Визначте століття: 234 р., 1455 р., 2011 р..

    А) ІІІ , ХV, ХХІ ст.          Б) ІІ, ХV, ХХІ ст.

    В) ІV, ІІІ, ХV ст.              Г) ІV, ХV, ХХІ ст. 

3. Хронологія – це…

Середній рівень

4. Визначте зображену особу та позначте відповідну їй характеристику.

     А) Геродот                      Б) Михайло Грушевський 

     В) Нестор Літописець     Г) Володимир Антонович

 1) Багато мандрував і записував усе, що бачив з життя скіфів та інших народів.

2) Відомий український археолог, відкрив трипільську культуру.

3) Досліджував історію українського козацтва. Автор 3-томної «Історії запорозьких козаків»

4) Автор більше 2 тис. праць, видав 10-томну «Історію Украни-Русі»

Достатній рівень

5. Вставте пропуски у реченні:

Більшість народів сучасного світу веде літочислення від…………. Вважається, що це сталося понад дві тисячі років тому.

6. Скільки років тому відбулися   події датовані наступними роками:

476 р., 550р. до н. е., 1750 р. до н.е., 1051 р., 901 р., 1572 р.

Високий рівень

7. Як на вашу думку, чи потрібні музеї  для сучасних людей ? Чому?